Священики та влада
Релігія, писемність та книга нерозривно пов'язані. З випуском першої друкованої книжки на Русі – «Апостол» Івана Федорова 1564 р. за ст. стилю – починається новий виток відносин святителів та влади. До цього створювалися письмена на бересті, існувало переписування сторінок – спроба врятувати рідкісні видання від пожеж, ворогів, своєрідний природний відбір. Але настала ера надрукованих літер, сотень ілюстрацій та обкладинок.
Як і рукописні, друковані видання могли заборонятися правителями, а й священнослужителі не стояли осторонь, накладаючи анафему деякі з них. Бувало й навпаки, коли влада забороняла, а святителі дозволяли. У центрі цієї боротьби завжди стояли церковні книжки, інкунабули, і навіть світські видання. Але першими все ж таки були варіанти, призначені для проведення богослужінь. Чому? Інкунабули на той час були величезною розкішю. Мати їх могли лише церкви та собори, багаті люди та правителі. Тому перші (переписані) зразки прийшли на Русь із Візантії. Вони призначалися щодо церковних богослужінь і таїнств. Пізніше богословська література (Псалтир, Біблія, псалми та ін.) вже в друкованому вигляді з'явиться в кожному будинку, а мирська все ж таки відійде на другий план.
Ось чому більшість старовинних книг до 1800 року, що зустрічаються в Україні, – це церковні екземпляри. Що й не дивно в країні, де було багато віруючих людей. І мова тут ведеться лише про видання, призначені для домашнього читання. Як і раніше, існували книги, призначені для проведення служб. Їх категорично не можна було зберігати вдома. У православ'ї вони споконвіку належали храму. Продати такі екземпляри сьогодні можуть хіба що нащадки священнослужителів.
Тепер подивимося на старий церковний друк як на антикваріат.
Визначаємо рік видання
При вивченні та оцінці старих церковних книг часто у нефахівців виникають деякі труднощі, що ускладнюють датування. Як і у книг цивільного друку, рік видання варто шукати на титульному аркуші, якщо він зберігся. Тут не буде зайвим знати першу особливість усіх церковних видань: титульний аркуш із датуванням не завжди розташовується на самому початку. До того ж він виглядає не зовсім звичним чином. Визначити його можна за такими ознаками:
- назва може бути надрукована великими літерами або виділено червоним кольором;
- назви міста та друкарні практично завжди зустрічаються на титульному аркуші;
- виділення рамкою;
- арабські цифри у старовинних церковних книгах не використовувалися. Натомість йшли літери старослов'янського алфавіту. Тут вам знадобиться спеціальна таблиця для переведення букв у цифри.
Ще одна цікава особливість датування книг. Рік випуску міг бути підрахований від Різдва Христового (тоді він починається з літери "А", яка позначає одиницю) або від Створення світу (варто шукати літеру "З" спочатку). Якщо ви бачите на титульному аркуші вік книги, що починається літерою «З», вам просто потрібно від числа відібрати 5508. Тоді вийде реальний рік випуску книги.
Тепер ви знаєте, що на титульному аркуші варто шукати кілька літерних позначень, що починаються з "А" або "З". Далі з допомогою таблиці легко визначити точний вік книжки. Але на вартість видання впливає не лише віковий фактор. Важливу роль грають ступінь безпеки видання, його колекційна цінність та попит. Ось чому є сенс надіслати фото вашої церковної книги нашим фахівцям. Ми займаємося безкоштовною оцінкою та скуповуванням антикваріату, допоможемо вам розібратися у всіх тонкощах друкованої продукції. Якщо вас влаштує запропонована ціна, ви зможете у будь-який час обговорити продаж книги по телефону або особисто, зустрівшись з нашими фахівцями в офісі, розташованому в Києві.