Вироби з порцеляни відносяться до таких речей, які, здається, будуть актуальними та затребуваними у всі часи. Вони надають інтер'єру вишуканості та стилю, можуть створити певний настрій і просто наповнити звичайний день відчуттям якогось маленького особистого свята. Найкращим чином з цим справляється європейська порцеляна.
Для багатьох колекціонерів під цими словами маються на увазі німецькі антикварні вироби, і це не дивно. Саме в Саксонії на початку XVIII століття алхіміку І. Ф. Беттгеру та математику Еренфріду Вальтеру фон Чирнхаусу вдалося створити ті маси, які з'явилися ідеальним матеріалом для виготовлення знаменитого згодом мейсенського фарфору, який став чи не взірцем для інших виробників. Однак було б несправедливим приписувати заслуги у створенні європейської порцеляни одним лише німцям.
Практично в кожній країні намагалися розкрити секрет китайських майстрів, виробами яких захоплювалася, без перебільшення, вся Європа. Таким локальним пошукам багато в чому сприяла та обставина, що виготовлення порцеляни немислимо без глини певної якості та складу, проте вона знаходилася не скрізь. Наприклад, для отримання порцелянового бісквіту був потрібний каолін з районів Шнеберга і Ауе (Саксонія), а виготовлення білої маси ідеально підходила лише глина, виявлена під Дрезденом. Там, де не було саме таких матеріалів, доводилося шукати аналоги. Наприклад, у Брістолі для порцеляни використовувався талькохлорит (мильний камінь).
Наполегливі пошуки та експерименти принесли свої результати, і тепер порцеляна з Німеччини та інших країн Європи користується заслуженою повагою та популярністю серед цінителів антикваріату. І навіть сучасні підприємства, здебільшого орієнтовані на масові продажі та здешевлення собівартості продукції, нерідко виробляють такі вироби, які можна назвати витворами мистецтва. Їхня вартість цілком порівнянна з цінами на кращі зразки європейської порцеляни XVIII – XX століть, що дійшли до наших днів. І треба сказати, що така оцінка цілком заслужена, тим більше, що з виробниками традиційно співпрацюють багато відомих художників і дизайнерів.
Світ порцеляни на карті Європи
Окрім Німеччини, європейське фарфорове мистецтво представлене у таких країнах:
- Австрія. Розташована у Відні знаменита Аугартенська мануфактура, заснована в 1718 році, лише на вісім років молодша за мейсенську, а її вироби цілком можна віднести до розряду елітних. Із сучасних австрійських фарфоровиробників слід назвати фабрику Reidling.
- Швеція. Компанія "Рерстранд", заснована в Стокгольмі в 1726 р., є третьою за старшинством у всій Європі. Історія фірми була досить бурхливою: вона відкривала та закривала дочірні підприємства, змінювала своє місцезнаходження, переходила з рук до рук. У 2005 р. шведське виробництво було закрито та перенесено до Угорщини та на Шрі-Ланку.
- Італія. Як би не був незаперечний пріоритет німців у створенні європейської порцеляни, проте саме тут, у Флоренції, ще в XVI столітті почалися перші експерименти щодо його виготовлення. Щоправда, тоді вони не увінчалися успіхом, проте через два століття, в 1737 р., у цьому місті було засновано підприємство, що належить до найстаріших у Європі – мануфактура Дочча. Через шість років своє виробництво («Каподімонт фарфор»), існуюче, до речі, і зараз, було відкрито в Неаполі.
- Франція. Севрський фарфор і ліможський – це бренди, які самі за себе говорять. Їхня репутація елітних виробів із віками лише міцніє, і сучасні зразки анітрохи не тьмяніють перед продукцією, що стала класикою та історичним надбанням усього світу.
- Англія Говорячи про вклад Туманного Альбіону у фарфорове мистецтво, в першу чергу слід назвати вустерську порцеляну від компанії Royal Worcester, яка створила еталонний формат англійських виробів, і продукцію від Royal Crown Derby (фірма досі є одним із світових лідерів галузі). На жаль, від першого виробника залишилася лише назва, під якою сьогодні на фабриці в Сток-он-Тренті (графство Стаффордшир), як і раніше, випускають елітний посуд і подарункові вироби. У самому Вустері виробництво припинилося ще в червні 2009 року. Слід також назвати підприємства з виготовлення веджвудського кістяного фарфору, який цінувався чи не всіма монархами Європи, включаючи Росію, а також продукцію бристольської та ліверпульської мануфактур та фабрики Кафлі.
- Нідерланди. Країна знаменита виробництвами, розташованими у Веспі та Лосдрехті.
- Данія У фарфоровому мистецтві ця країна представлена заснованою 1775 р. копенгагенською королівською фабрикою, з якою 1987 р. об'єдналася компанія «Бінд & Гріондаль».
- Чехія У світі порцеляни цю країну прославили мануфактура «Богемія» (заснована у 1792 р. у Горні-Славкові), фабрика у Клаштерці над Огржі та компанія «Рудольф Кемп» (з 1907 р.). Остання відома своїми унікальними колекціями («Старовинні медальйони», «Далі», «Давній Єгипет», «Великі святині ісламу» та «Троянди та стрічки»), невеликими серіями та індивідуальними колекційними виробами ручної роботи, які нерідко виготовляються для вшанування .
- Угорщина. Перша мануфактура була заснована в Херенді ще 1826 р., а 1852 р. фарфорове виробництво було налагоджено у старовинному Печі, відомому ще з 871 р.
- Польща. Знаменита виробництвом у Смілові (засновано 1790 року) та Валбжихе (з 1820 р.). У 1897 р. була відкрита існуюча до цього дня фабрика в Ходзежі.
- Швейцарія Представлена мануфактурою Лангенталь (кантон Берн), що існує з 1906 року.
- Фінляндія. Представлена заснованою ще в 1883 р. компанією Arabia, яка досі виробляє високоякісний їдальню та кухонний посуд.
- Норвегія. Внесок цієї країни у фарфорове мистецтво світу представлений фірмою «Порсгрунд», що існує з 1885 року.
Власні виробництва є також у Румунії (фірма Apulum SA, що існує з 1970 р.), Іспанії (Lladro та Sargadelos), Португалії (Vista Alegre). Їх історія не така багата, як у вищеперелічених компаній (португальська Vista Alegre, наприклад, була заснована лише в 2001 р.), проте вони вже зарекомендували себе серед кращих фарфоровиробників сучасності.
Кожного виробника можна впізнати по особливих таврам і лише йому властивим мотивам в оформленні порцелянового посуду та предметів декору. Наприклад, продукція Royal Crown Derby легко впізнається за наявності у пресі корони, яку дозволили ставити на виробах фабрики Георг III та королева Вікторія, а також за розписом в індійському та перському стилях, японському імарі. Вустерський фарфор з 1792 р. таврувався вирізаною великою літерою «В», потім стали застосовувати складніше надрукований або вдавлений вензель. Нарешті, "Рудольф Кемпф" виробляє продукцію під трьома торговими марками, кожна з яких розрахована на певне коло споживачів. Все це і багато іншого робить європейську порцеляну при всій одноманітності його асортименту унікальним, неповторним і багатоликим, гідним бути представленим не тільки в музеях і арт-галереях, але і в приватних колекціях.
Скупка порцеляни
У наші дні інтерес до порцеляни різних країн Європи перебуває приблизно на такому ж рівні, як і кілька століть тому. Різниця, мабуть, лише в одному: якщо в ті часи його колекціонування могли дозволити собі монархи і заможні люди, то сьогодні це доступно представникам різних верств суспільства, які мають певні можливості і смак до подібних речей. Для когось подібний інтерес – можливість виправити своє матеріальне становище. Якщо у вас є вироби старовинної та сучасної європейської порцеляни, ви завжди можете їх продати з нашою допомогою. Ми займаємося оцінкою та скуповуванням предметів антикваріату, завжди готові запропонувати за них найкращу ціну в Україні. У цьому може переконатися кожен, хто зв'яжеться з нашим офісом, що знаходиться у Києві, будь-яким зручним для себе способом.