Якщо проаналізувати історію створення найпоширеніших столових предметів, можна дійти висновку, що виделка зазнала найбільших змін. Які тільки форми вона не набувала, поки не стала звичних для нас розмірів. Окремо варто сказати про її декорування. Можна зустріти виделки з чорнінням, позолоченням, сріблом, керамікою та ін. Але предмети, про які йтиметься далі, мають менш химерну обробку. Отже, срібні виделки 916 проби радянського періоду.
Родом із СРСР
Вироби з 916 проби вважаються одними з найкращих хоча б через те, що висока проба металу дає високу зносостійкість. Продукція не чорніє згодом. Використання столових приладів зі срібла за часів пізнього СРСР було дуже популярне, всіх розбурхували розповіді про вплив благородного металу на хвороботворні мікроорганізми. Тому їх продаж був дуже активним. Більше того, багато подібних товарів вважалися чудовими подарунками для посадових осіб.
Всі випущені до 1958 року в СРСР виделки 916 проби мали два клейма. Перше складалося з місця випуску та року. Друге тавро - це проба 916 поряд з головою, поверненою вправо. У народі такі вироби одержали назву «молотобоєць».
З 1958 року маркування срібних виробів у СРСР змінилося. Тепер до обов'язкових елементів входили шифр пробірної інспекції, проба дорогоцінного металу, п'ятикутна зірка, всередині якої зображені серп і молот. Причому перший елемент маркування міг змінюватися, тут все залежало від заводу-виробника. Інші деталі були незмінними. Іноді до обов'язкових елементів маркування додавалася скорочена назва виробника. Наприклад, ЗіД (завод імені Дзержинського).
Якщо лінійка товару пройшла спеціальну акредитацію, на ній з'являвся знак якості. Як правило, на виделках він ставився у найтоншому місці виробу. То був п'ятикутник, схожий на п'ятикутну зірку. Усередині нього вміщено дві звернені один до одного галочки. Вироби з клеймом державного знака якості були дещо дорожчі від інших.
Цікавий факт: під час українізації в СРСР на виделках із срібла можна зустріти тавра українською мовою.
Виготовленням срібних виделок займалися заводи та фабрики Союзу, які випускали столові прилади та іншу продукцію. Найвідоміші з них:
- Завод столових приладів (Київ).
- Ювелірний завод у Таллінні.
- «Платиноприлад» (Москва), що існував у царські часи як фабрика Хлєбнікова.
- Кубачинський художній комбінат (Дагестан).
Столові прилади кожного заводу вирізнялися художнім виконанням. Це могли бути непримітні вироби зі скромним оформленням і простими формами, виделки з химерними візерунками, позолотою, з керамічними вставками та ін. Цікаво, що мають своїх поціновувачів навіть ті виделки, які не мають особливої естетичності, характеризуються простими, незграбними формами ручки і гладкою поверхнею.
Радянські тавра з п'ятикутною зіркою ставилися до 1994 року. Як вигідно продати срібні виделки 916 проби сьогодні? Про це йтиметься далі.
Скупка срібних виделок в Україні
Хочете знати вартість вашої виделки або столового набору зі срібла? Заповніть просту анкету на сайті «Оцінка-Покупка», додайте фото виробів та чекайте відповіді менеджера. Крім того, ви можете зв'язатися зі спеціалістами компанії будь-яким зручним способом або прийти до нашого офісу. Чим ми вам допоможемо? Ви абсолютно безкоштовно дізнаєтесь історичну та колекційну ціну срібної виделки або набору, ступінь збереження, тираж. Після отримання експертного висновку ви зможете вирішити, як зробити з цим предметом. Звертайтеся разом подаруємо вашій радянській виделці нове життя.
