Чим можуть привернути до себе увагу досвідчених нумізматів звичайнісінькі обігові монети Євросоюзу? Що в них може бути цікавим, окрім самого факту існування євро як валюти, що поповнила світову грошову систему з 1 січня 2002 року? Однак за свою недовгу історію існування обігові євромонети вже встигли обзавестися цікавими екземплярами, які не лише здатні зацікавити колекціонерів, а й принести певну вигоду їхнім власникам.
Небагато загальної інформації про євро
Як офіційна грошова одиниця євро існує в 25 державах, з яких 19 є членами Євросоюзу, одна (Сен-П'єр і Мікелон) має статус заморського співтовариства Франції, а ще одна (Майотта) є спірною територією між Францією та Коморськими островами. Монетний ряд валюти представлений вісьмома номіналами: 1, 2, 5, 10, 20 та 50 центів, 1 та 2 євро. Технічні характеристики кожного типу знаходяться у прямій залежності від гідності. Матеріалами виготовлення є:
- Для перших трьох різновидів – сталь із мідним покриттям.
- Для наступних трьох – сплав міді з алюмінієм, відомий завдяки своєму кольору як «Нордік Голд».
- Для 1 та 2 євро – біметал: для внутрішнього кільця використовується мідно-нікелевий сплав, для зовнішнього – нікелева латунь.
Реверс євромонет усіх країн світу оформлений за єдиним зразком та містить:
- номінал;
- дванадцять зірочок;
- шість смуг від краю до краю монетного гуртка, що символізують стабільність об'єднання;
- три типи зображень залежно від номіналу. На 1, 2 та 5 центах показано місце Європи на карті світу, на 10, 20 та 50 – те, як європейські держави збираються разом, а на 1 та 2 євро – карта Європи без кордонів.
Аверс євромонет національний, тобто кожен учасник єврозони оформлює його по-своєму. Загальною ознакою є наявність дванадцяти зірок, як і на реверсі. Існують три типи оформлення лицьових сторін євромонет:
- Один дизайн на весь ряд монет. Приклад такого оформлення можна побачити на євромонетах Литви, Ірландії, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів та Естонії.
- Угруповання зображень за трійками центів. Такий тип дизайну обрали Німеччина, Австрія, Іспанія, Кіпр, Латвія, Мальта, Португалія, Словаччина та Франція.
- Індивідуальне оформлення кожної євромонети. Так зробили у Словенії, Греції та Італії.
Своєрідним винятком є Фінляндія, де є три типи зображень, але представлених інакше. На аверсах центів карбується герб держави (геральдичний лев), на одноєвровому номіналі – два лебеді-клікуни на тлі фінського пейзажу, а на двоєвровику – ягоди та листя морошки.
До обігових належать також пам'ятні двоєврові монети, що чекаються з 2004 р., право випуску яких є у кожного учасника Євросоюзу. До 2012 р. періодичність їхнього випуску становила один раз на рік, з 2012 р. – двічі на рік. Їхнє оформлення відповідає встановленому стандарту: на зворотному боці вказується номінал, наноситься карта Європи, а аверс віддано під різні національні зображення (за винятком випадків єдиного випуску всіма країнами певних серій, присвячених історії створення Євросоюзу). На сьогоднішній день поки що існує чотири таких набори, кожен з яких оформлений однаково, незалежно від того, яка держава їх випустила.
На перший погляд, ось і все, що можна сказати про звичайні монети Євросоюзу. Однак насправді це не так.
Факти про деякі євромонети
В обігу єврозони можуть траплятися дуже цікаві та рідкісні екземпляри, які відразу стають об'єктом інтересу з боку нумізматів. Умовний каталог таких грошових знаків виділяє, зокрема, такі різновиди:
- німецькі номінали в 10, 20 і 50 центів 2002 випуску з т.з. зірками, що обертаються, тобто такими, ніби вони вилетіли з якоїсь невидимої точки в центрі. Це первісний варіант, викарбуваний ще до затвердження стандарту в оформленні євро, який випадково потрапив в обіг у невеликій кількості. Крім них, до рідкісних різновидів відносяться також 5 німецьких центів 2002 р. з перевернутою нижньою зіркою, тираж яких невідомий, та 2 євро 2008 р. тиражем лише 3 тис. прим.;
- 2 французькі євроценти 2002 р. Їхня цінність – в обмеженому тиражі, який складає всього 9 тис. примірників;
- 10 французьких центів із датою карбування «1999». Цей різновид примітний своїм гуртом: якщо у всіх десятицентовиків він має велике рифлення, то у цього зразка воно дрібне. Така розбіжність вийшла, тому що монети даного номіналу були викарбувані у Франції влітку та восени 1998 р. до того, як Європарламент затвердив загальний вигляд усіх євромонет;
- 1 євро зі старою картою Європи. До 2007 р. на ній зображалися лише держави, що входили до Євросоюзу. Впізнати такі монети можна за роком карбування, наявністю кордонів на стилізованій карті та за усіченістю Скандинавії, у складі якої немає Норвегії (вона не є членом Євросоюзу). З 2007 року (а в Австрії, Італії, Португалії, Сан-Марино та Ватикані роком пізніше) на євромонетах почали карбувати повну карту Європи без кордонів, тим самим символізуючи не тільки єднання, а й відкритість цього наднаціонального об'єднання. Це призвело до появи цікавих перепуток, що містили стару карту на реверсі та 2008 рік карбування на аверсі. Зокрема, так оформлено португальський одноєвровий різновид;
- бельгійські євро 2008 р. (т. зв. 2 серія) із зображенням монарха Альберта II, який правив на той момент. Його портрет карбувався з 1999 р., проте у 2008 р. бельгійці трохи оновили зображення та перенесли монограму монарха з кільця на центральний гурток, тим самим порушивши рекомендації Європейської комісії, в яких йшлося про незмінність оформлення аверсу. Бельгії було вказано на порушення, і вже у 2009 р. вона почала випускати т.з. гібридні євро 3 серії, на яких портрет Альберта II карбувався у первісному варіанті 1999 р., а його монограма, як і раніше, знаходилася на центральному гуртку праворуч від голови. Таке оформлення існувало до 2014 р., коли королем країни став син Альберта II Філіп, і це призвело до появи 4 серії бельгійських євромонет із його портретом;
- звичайні євро, які чеканяться в країнах, що не входять до Євросоюзу (Ватикан, Монако, Сан-Марино та Андорра). Їхні тиражі незначні, і вони вже одним цим викликають у колекціонерів інтерес з відповідними наслідками, а продаж пам'ятних двоєвровиків нерідко проводиться у спеціалізованих упаковках за ціною, яка значно перевищує номінал.
Всі ці гроші, які зрідка зустрічаються у величезному морі обігових монет Євросоюзу, є нумізматичною рідкістю.
Нестандартні євро: що це таке
Окрему категорію представляють т.з. нестандартні євромонети незвичного номіналу, наприклад, півтора, два з половиною або п'ять євро, які випускаються спеціально для колекціонерів. Їх оформлення кардинально відрізняється не тільки від обігових монет, а й від пам'ятних двоєвровиків, однак, подібно до них, воно відразу ідентифікує ту чи іншу країну. Так, півтораєвровий різновид 2006 р., викарбуваний у Франції, присвячений Жюлю Верну та його першому роману «П'ять тижнів на повітряній кулі», її оформлення повністю витримано в рамках цієї тематики. Наявність таких дивних номіналів пояснюються тим, що, згідно з єврозаконодавством, у разі випуску колекційних монет вони не повинні повторювати переваги тих грошових знаків, що призначені для обігу.
Матеріалами для карбування таких різновидів є золото, срібло, мідно-нікель, алюмінієва бронза та недорогоцінний біметал. Їх статус визначається як офіційний платіжний засіб, проте вони мають локальний обіг, тобто тільки в межах тієї країни, що їх емітувала. За її межами це вже колекційний продукт із відповідною вартістю, і деякі джерела рекомендують не плутати ці екземпляри з обіговими та пам'ятними євро.
Висновок
Як відомо, банки не приймають до обміну розмінні монети, однак у цьому випадку це лише плюс: хто знає, які саме різновиди можуть потрапити таким, що відвідує єврозону? Дізнатися їх справжню ринкову вартість в Україні та вигідно продати можна за допомогою нашого сайту, що займається оцінкою та скуповуванням різних нумізматичних рідкостей. Достатньо лише зв'язатися з офісом, розташованим у Києві, а все інше ми беремо на себе, і результати цього, напевно, виявляться приємним сюрпризом для кожного, хто до нас звернеться.
