Орден Червоного Прапора
- Країна:СРСР
- Дата заснування:16.09.1918
- Матеріал:Срібло 900 проби
- Розміри, мм (ВхШ):41х36,3
- Нагороджених:581 300
Датою народження цього знака заведено вважати 16 вересня 1918 року. Початкова назва ордена РРФСР, що з’явився за Декретом ВЦВК, – «Червоний Прапор». Він присуджувався солдатам і командирам РСЧА, які виявили хоробрість і героїзм під час військової діяльності. Такі ж знаки були майже в кожній республіці.
У 1920 році виникло питання можливості повторного присудження ордена. Тоді він був єдиною бойовою нагородою, а країні йшла війна. Солдатів і офіцерів, що героїчно билися, на фронтах було чимало, тому тих, хто особливо відзначився вирішили нагороджувати орденом неодноразово. При вторинному присвоєнні військовослужбовцю покладався знак із цифрою «2» на картуші, за наступних – з написом, відповідної кількості нагороджень.
Через пів тора роки після утворення СРСР було ухвалено рішення про заснування ордена Червоного Прапора загального зразка. На той момент вже існувала подібна нагорода, яка вручалася за трудові здобутки. Щоб уникнути плутанини, знак, що присуджувався військовослужбовцям, у розмові іменували «Орденом Бойового Червоного прапора», хоча офіційно цей термін не застосовувався.
Знак був започаткований 1 серпня 1924 року, але виготовляти його почали не відразу. Протягом кількох років у країні продовжували вручати нагороди з написом «РРФСР», що є у великій кількості у сховищах. Тому сьогодні орден Червоного прапора РРФСР не дуже дорогий, але все ж таки цікавий для колекціонерів.
Виготовлення ордену знову затвердженого зразка почали з 1933 року. Його головна відмінність полягала у зміні абревіатури, нанесеної на стрічку, що оперізує лавровий вінок. Замість «РРФСР» з’явився напис «СРСР».
Важливий момент: усі нагороди союзних республік, присвоєні у період із 1918 по 1924 рр., не втратили свого значення і прирівнювалися до нового знаку.
Орденом Червоний Прапор нагороджували військовослужбовців, які відзначилися хоробрістю та мужністю при захисті Батьківщини. Його вручали не лише окремим особистостям, а й організаціям, цілим військовим частинам, кораблям, які надалі іменувалися червонопрапорними. Ставши першим в історії радянської держави, орден до 1930 року залишався вищою нагородою країни.
Примірники, які є раритетними
Загалом знак, що вручався за бойові заслуги перед Батьківщиною, зазнав ряду змін і проіснував аж до 1991 року. У період з 1941 по 1958 рік ним нагороджували тих, хто безперервно служив 20, 30 та 40 років.
За весь час його існування присвоювали 581 300 разів, тому назвати цей нагородний знак рідкісним досить складно. Проте продати орден Червоного Прапора можна дорого. На його вартість впливатиме ціла низка факторів, серед яких:
- час виготовлення та тип знака;
- види;
- наявність чи відсутність документів.
До того ж серед наявних екземплярів можна зустріти чимало справжніх раритетів. Особливий інтерес у фалеристів викликає орден РРФСР «Червоний Прапор». Виготовлено його не так багато штук (на 1 січня 1933 кількість нагороджених становила близько 17 тисяч), збереглося до наших днів ще менше. Не дивно, що вона є рідкістю. У хорошому стані та за наявності документів продавати таку нагороду можна дуже дорого.
Великий попит мають і нагородні знаки, на яких є цифри від 2 до 7. Ціна такого ордена Бойового Червоного Прапора може істотно підвищитися. І чим більша цифра, нанесена на нього, тим унікальнішим вважається знак. І це цілком зрозуміло: шести або семиразових кавалерів Червоного Прапора було не так багато, а 8 разів нагорода присуджувалася тільки одній людині.
Має попит і гвинтовий орден Червоного Прапора, який вручався до середини 1943 року. Ціна цього типу нагрудного знака вища за вартість тих, які випускалися пізніше. За умови, що нагорода добре збереглася, її можна продати за дуже хорошу суму.
Але розібратися у всіх цих тонкощах необізнаній людині буде досить складно, адже є багато нюансів, які впливають на ціну медалі Червоного прапора. Щоб не продешевити, не нарватися на шахраїв, слід зібрати якнайбільше відомостей про нагороду, проконсультуватися з фахівцями, які займаються комплексною оцінкою та скупкою. Професійні експерти визначать справжність, історичну цінність, ступінь безпеки ордена, запропонують гідну ціну. Продати їм нагороду можна з максимальним зиском.