Медаль За порятунок потопаючих

Навіть при першому побіжному погляді на радянську фалеристику можна вразитися її різноманітності. Тут є нагороди і за участь у війні, і за відновлення радянської промисловості, і за ударну працю, і за освоєння нових родовищ і земель, і за будівництво БАМу… Чи не в кожному відомстві були медалі як стимул морального заохочення своїх працівників, говорячи вже про так звані громадські нагороди.

Майже всіх їх породила радянська дійсність, проте медаль «За порятунок потопаючих» має попередника – аналогічну нагороду імператорської Росії «За порятунок потопаючих», яка призначалася для всіх верств населення. Щоправда, вручалася вона лише протягом двох років – у 1827 і 1828 році, за цей час її отримали п'ятнадцять чоловік, проте примітно те, що серед них були і селяни-кріпаки.

Такий самий принцип винагороди за гуманність і самопожертву в ім'я порятунку людини, яка перебуває в біді, був покладений і в основу заснування радянського аналога. Мабуть, у наші дні ця медаль має дуже високу ціну в очах нагороджених нею людей і у фалеристів-колекціонерів. Ті ж, хто з якихось причин хоче її вигідно продати, завжди може розраховувати на непогану угоду, звернувшись зі своєю пропозицією до нашого інтернет-магазину.

Короткий опис

Радянський спадкоємець імператорської медалі побачив світ 16 лютого 1957 року. Оформлення нагороди не містить нічого зайвого і примітно тим, що в ньому можна побачити вплив соціалістичного реалізму, що панував тоді. На аверсі зображено людину, яка рятує тонучого, у верхній і нижній частині гуртка розміщено назву медалі, на реверсі розташовані серп і молот, назва держави і лаврова гілка, що їх розділяє.

По обидва боки є опуклий бортик. Колодка, що додається до медалі, обтягнута шовковою муаровою стрічкою синього кольору з білими смужками, що рівномірно чергуються: по три з кожного краю і одна в середині. Технічні характеристики нагороди такі:

1. Вага могла коливатися від 14745 до 153 г.
2. Товщина гурту – від 2,56 до 2,72 мм.
3. Діаметр – від 32,08 до 32,12 мм.
4. Довжина написів на аверсі – 22,7 (верхня) та 23 мм (нижня), висота літер – 2,4 мм.
5. Ширина борту на аверсі 0,9 мм, на реверсі – 0,86 мм.
6. Висота букв в абревіатурі СРСР становить 2,9 мм, її довжина – 13,7 мм.

Для виготовлення медалі застосовувалася латунь із використанням оксидування.

Існує кілька типів цієї нагороди в залежності від форми її вушка:

1. Вухо цільноштамповане, плоске.
2. Вухо цільноштамповане, округле, товсте, без тавра монетного двору.
3. Вухо цільноштамповане, округле, тонке, з тавром монетного двору.

Крім них, фалеристам відомо також кілька різновидів посвідчень до медалі:

1. Зразок 1957 року з шестизначним серійним номером, написом, що нагородження провадиться відповідно до указу Президії ЗС СРСР від 16 лютого 1957 р., та двома рядками для підпису та посади особи, яка вручила медаль.
2. Зразок 1967 р. – без номера, з текстом, що нагорода вручається від імені Президії ЗС СРСР указом Президії ЗС однієї з союзних республік, і підписом секретаря президії ЗС цієї республіки.
3. Зразок 1969 року – без номера, з написом, що нагородження провадиться від імені Президії ЗС СРСР рішенням виконкому Ради депутатів трудящих, та підписом секретаря цього виконкому.
4. Зразок 1981 р. – без номера, з написом про те, що нагорода вручається від імені Президії ЗС СРСР рішенням виконкому Ради народних депутатів та підписом секретаря цього виконкому.

Як неважко зрозуміти з назви медалі, її кавалером міг стати будь-який громадянин Радянського Союзу, а не лише професійний рятувальник, а також іноземець, якщо:

1. Врятував тонучу людину.
2. Виявив пильність, завдяки якій було попереджено нещасні випадки на воді.
3. Організував грамотну та вмілу («зразкову», як сказано в Положенні про нагороду) рятувальну службу на воді.

Декілька примітних особливостей

По-перше, вона могла вручатися неодноразово. В історії нагороди відомий навіть її чотириразовий кавалер – капітан I рангу М. П. Котухов, який врятував загалом півтори сотні людей. Декілька людей отримали цю медаль тричі, а ті, хто був удостоєний її двічі, обчислюються десятками, якщо не сотнями чи тисячами.

По-друге, цю нагороду вручали навіть школярам за умови, якщо вони змогли врятувати людину, що тоне. На різних інтернет-форумах можна прочитати чимало історій про те, як чийсь друг, родич чи сам оповідач у дитинстві врятував якусь людину чи сам був врятований. При цьому справжнім парадоксом виглядає той факт, що за тридцять чотири роки існування медалі джерела зафіксували лише близько 24 тисяч нагороджень (для порівняння: медаль «За відмінну службу з охорони громадського порядку» вручали майже вдвічі частіше). Можливо, далеко не всіх героїв, які врятували чиєсь життя, змогли знайти для того, щоб віддячити їм у такий спосіб; можливо, ніхто нікуди не повідомив про випадок порятунку або просто не виявилося свідків подвигу… Як би там не було, факт залишається фактом.

Натомість серед кавалерів медалі «За порятунок потопаючих» можна знайти представників різних професій та занять, що вкотре свідчить про її справжню демократичність. Справді, серед нагороджених нею – міліціонери та чиновники, військові від рядових до командуючих військами округів та викладачі, академіки та доктори наук, директори та спортсмени, рятувальники та звичайні робітники, колгоспники та службовці… У цьому списку можна побачити навіть ім'я відомої дитячої поетеси Агнії Барто, чиї вірші знайомі не лише тим, хто народився в СРСР, а й поколінням незалежної України та шахіста, міжнародного майстра А. І. Вернера. Всі ці люди – і нагороджені, і ті, кого нагорода за цей подвиг так і не знайшла, – звичайно ж, варті всілякої поваги, і той факт, що традиція заохочення героїв живе досі у вигляді російського аналога цієї медалі, звичайно ж, може тільки тішити.

Висновок

Медаль «За порятунок потопаючих» – з нагород, з якими розлучитися дуже складно. Однак обставини в житті можуть скластися по-різному, і якщо все ж таки у когось виникне ситуація, при якій доведеться продати цю медаль, він завжди може звернутися до нашого інтернет-магазину, який займається скуповуванням предметів антикваріату, нумізматики, боністики та фалеристики.

Наші фахівці проведуть безкоштовну оцінку запропонованого екземпляра, і їхній вердикт напевно стане приємним сюрпризом для кожного, хто захоче зробити вигідну для себе угоду. Без сумніву, краще продати медаль за її справжньою вартістю, ніж на рівні кольорового брухту, чого прагнуть деякі скупники. І наш магазин завжди готовий запропонувати ціну, якою ця нагорода варта. Наш офіс знаходиться у Києві, зв'язатися з нами можна будь-яким зручним способом.