Правління імператора Миколи I – одне з найтриваліших в історії Росії й, охоплюючи собою тридцять років, поступається лише катерининському. Легко припустити, що воно багате на різні грошові раритети, проте це не так: наприклад, золоті монети миколаївських часів належать до тих, що рідко зустрічаються в російській нумізматиці, попри те, що вони випускалися тисячними й навіть мільйонними тиражами. Виняток становить, мабуть, лише партія 1827 р.: кількість випущених тоді монет досі невідома. Деякі історики припускають, що якщо вони й існують, то не більше ніж кілька екземплярів. Це не тільки досить парадоксальне явище, а й зайвий привід задуматися про тісний зв'язок такого безневинного на вигляд хобі, як нумізматика, з глибоким знанням і розумінням історії своєї країни. Золоті миколаївські монети, ціна яких сьогодні досить висока, можна продати та попередньо оцінити у нас.
Загальна характеристика миколаївських золотих монет
Головною особливістю фінансової системи при Миколі I був біметалізм, при якому срібло стало відігравати таку ж роль у забезпеченні кредитних білетів — нововведенням, що замінило асигнації, — як і золото. Крім того, срібло стало головним платіжним засобом у державі та використовувалося у всіх угодах. По суті, це стало поверненням до допетровських часів, проте з такими значними відзнаками, які дозволили вперше за кілька століть оздоровити економіку та зробити державний бюджет бездефіцитним.
Однак, попри те, що золото і срібло були рівними грошовими еквівалентами, а монети з них випускалися приблизно однаковими тиражами, головний упор робився все ж таки на срібло. Золоті миколаївські монети мали високу вартість (за один п'ятирублевий екземпляр давали 5 руб. 15 коп.) і використовувалися переважно для великих внутрішньоросійських і міжнародних угод. Різновиди номіналів скоротилися до одного – п'ятирублевого.
Заведено вважати, що існує всього два типи п'ятирублевиків: карбувалися в період з 1826 по 1831 (орел крила вниз) і в період з 1832 по 1855 (орел крила вгору). Перший тип повторює собою оформлення часів Олександра I, другий відомий з правління Петра I з тією різницею, що на грудях та крилах орла додалися герби підвладних Російській імперії земель (замість чотирьох, їх стало шість). Однак ці грошові знаки розрізняються ще й за манерою зображення орла:
- З більшою, ніж зазвичай, короною (помічено на зразках 1844 року).
- З хвостом ширше тулуба птиці (на грошових знаках 1847 року).
- З хвостом вужче тулуба (1851 рік.).
- Зі слабо скуйовдженими крилами (1845 р.).
- З помітно скуйовдженими крилами (1847 і 1851).
Можливо, ці нюанси здадуться комусь дрібницею, що нічого не означає, проте для колекціонерів, як відомо, дрібниць не існує, і така особливість в оформленні золотих миколаївських монет може стати дуже істотним чинником формування остаточної ціни за сучасних угод.
Реверс обох типів також мав істотні відмінності в оформленні. На першому, як і за Олександра I, вказувався вміст золота в монеті Миколи 1 (те, що згодом почало відображатися на гурті). Сам же
напис було укладено у вінок, чиї кінці у верхній частині з'єднувалися короною. У нижній частині вибивалося позначення монетного двору, відокремлене від напису короткою межею. На реверсі другого типу вказувався номінал, замкнений у коло, напис про зміст дорогоцінного металу розташовувався по кругу. Між номіналом та нижньою частиною кола вибивалися дата карбування та позначення двору.
Різновиди деяких миколаївських золотих
У 1834 році почали карбуватися золоті монети номіналом у три рублі спеціально для Польщі. Від загальноросійських грошових знаків їх відрізняла лише вказівка на реверсі подвійного номіналу російською та польською мовами: «3 рублі – 20 злотих». Таке карбування тривало до 1841 року і мало на меті прискорити процес інтеграції польських земель, яким після повстання 1830–1831 років були суттєво урізані права автономії у російський простір. У 1842 році Варшавський монетний двір перейшов на випуск грошових знаків загальноросійського типу — тобто, без подвійного номіналу — і до 1849 року, коли карбування було припинено, встиг випустити чотири незначні тиражі (695 шт. 1842 р., 62 шт. 1846 р.), 485 у 1848 р. та 133 у 1849 р.). У 1851 році всі ці та багато інших монет, що карбувалися для Польщі, були обмінені на внутрішньоросійські гроші.
Слід також згадати про інші випадки використання золота при карбуванні деяких миколаївських монет. Наприклад, відомо про існування:
- 1. Єдиного золотого екземпляра монети «Сімейна», випущеного зі срібла загальним тиражем 236 екземплярів і містить зображення Миколи I та членів його сім'ї. Історія його появи, як і будь-які відомості про подальшу долю – це одна суцільна загадка, і можна тільки уявити, скільки він може коштувати в наші дні.
- 2. Двохсот виготовлених із золота екземплярів монети під назвою «Весільна». Цей миколаївський золотий рубль загальним тиражем у 1150 штук було викарбувано у 1841 році на честь одруження принца Олександра, майбутнього імператора Олександра II.
- 3. Пам'ятна п'ятирублева монета, випущена в 1832 році на честь початку карбування грошей із золота Коливанських копалень.
- 4. Монет номіналом 25 і 50 злотих. Перший тип карбувався в 1828 (299 шт.), 1829 (1878 шт.) і 1832-1833 роках (тираж цих партій приблизно 152 і 424 прим.), другий — у 1827 і 1829 роках (241 і 1501). Їхнє оформлення відрізнялося від внутрішньоросійських: на аверсі містився портрет імператора Олександра I як нагадування про те, завдяки кому польські землі увійшли до складу Російської імперії, на реверсі – позначення номіналу польською мовою.
- 5. Вкрай нечисленних золотих червінців часів польського повстання 1831 року, які після його придушення були вилучені з обігу.
- 6. Копій голландських дукатів, що мали низку істотних відмінностей від оригіналів. Саме за Миколи I було виготовлено найбільшу їх кількість – понад 18 млн 336 тис. екземплярів, з яких 164 тис. випустили повсталі поляки у 1830–1831 роках. Ці дукати поставлялися до російських посольств, ними виплачувалася частина платні російському війську під час воєн та закордонних походів, а польські повстанці використовували їх для закупівлі зброї. Відомо також, що вони потрапляли у внутрішній обіг інших держав і навіть на свою «батьківщину» до Голландії, що й стало нарешті приводом для звернення нідерландського уряду до російського з відповідною заявою в 1868 році. Цікаво відзначити, що, починаючи з 1850 року, на дукатах російського карбування стояла дата «1849 рік». Це пояснюється тим, що саме в цей час їхній випуск у Нідерландах було припинено.
- 7. Новозробленої десятирублевої монети, викарбуваної на честь десятиліття коронації в 1836 без позначення номіналу. Через цю особливість деякі фахівці відносять її до медалей.
Однак такі приклади можна назвати скоріше винятками з правила: як ми вже згадували, основним матеріалом при карбуванні грошей за часів Миколи I було срібло.
Підраховано, що за тридцятилітнє правління Миколи I було випущено майже 45 млн екземплярів загальноросійських золотих монет і майже 202 тис. штук для Царства Польського. Цілком закономірним є питання, чому ці грошові знаки вважаються рідкісними, а при продажі їх вартість обчислюється десятками, а то й сотнями тисяч доларів? На жаль, відповіді не знає ніхто, і з цього приводу можна лише здогадуватися. Безперечно одне: якщо у вас в руках виявиться якийсь золотий з часу Миколи I й ви надумаєте його продавати, слід обов'язково звернутися до експертів для його об'єктивної та неупередженої оцінки. На нашому сайті, що займається скуповуванням старовинних монет, можна не тільки безплатно провести таку оцінку, але й здійснити вигідну з усіх боків угоду.
