Мабуть, немає у Росії більш суперечливої монаршої постаті, ніж імператор Павло I. Ставлення щодо нього було неоднозначним вже в його сучасників, які пам'ятали катерининське правління. І навіть, незважаючи на переосмислення багатьох його справ, воно залишається таким навіть через сторіччя. Звичайно, таку оцінку важко прочитати за павлівським золотим монетам, що дійшли до наших днів, проте в сукупності з тим, що нам уже відомо, вони можуть детальніше розповісти не тільки про особистість імператора, але і про його непростий час чергових перетворень.
Особливості павлівських золотих монет
Починаючи реформи, Павло I багато в чому виходив із неприязні до своєї матері – Катерині II, він ніби прагнув перекроїти тодішню Росію за власним уявленням. Наприклад, у його довгострокових проектах була заміна всіх випущених Катериною асигнацій золотими та срібними монетами. Нам, що звикли до шелесту купюр у своїх гаманцях, це здається щонайменше дивною витівкою, проте низка істориків вважає, що якби такий задум втілився в життя, то це могло б благотворно позначитися на економічному та фінансовому становищі країни. Як відомо, перші асигнації були настільки недосконалі, що їх підробляли всі кому не ліньки. Розпізнавались же фальшивки насилу, і це не могло не позначатися на тодішньому стані Російської імперії. Крім того, зростали дефіцит скарбниці та зовнішні борги держави.
Сліди подібної політики можна знайти й у російській монетній справі. Під час Павлівського правління:
- Остаточно зникли царські палацові монети, які хоч і нерегулярно, але все ж карбувалися при Катерині II.
- Різновиди золотих монет скоротилися до двох. Однією стали червонці, які знову почали випускатися в 1796–1797 роках, другий – напівімперіали.
- Замість 94-ї золотникової проби почала використовуватися 94 2/3.
Зміни торкнулися також оформлення грошових знаків. На червонцях 1796 року, що позначаються в каталогах як «дуже рідкісна монета» (їх тираж становив лише трохи більше двох з половиною тисяч екземплярів), двоголовий орел перекочував з реверсу на аверс, замінивши собою портретне зображення монарха. Його ж місце зайняв вписаний у прямокутний картуш напис «Не нам не нам а ім'я Твоєму».
У свідомості суспільства ці слова міцно пов'язані з орденом тамплієрів, але насправді це цитата зі 113-го псалма царя Давида, який свого часу і послужив лицарам-храмовникам джерелом для вибору свого девізу. Враховуючи захопленість російського імператора ідеалами лицарства, не виключено, що саме у них він запозичив цю ідею для оформлення червонців, що випускалися при ньому. До речі, подібної версії дотримується більшість істориків.
На аверсі червінців 1797 вибивалася монограма імператора - чотири увінчані коронами літери «П», розташовані один навпроти одного так, що утворювали хрест. У центрі з-поміж них розміщувалася римська цифра I, у верхній частині – рік карбування, у лівому нижньому кутку – позначення монетного двору, а правому нижньому – ініціали мінцмейстера. Номінал на них, як і на грошових знаках 1796 року, не вказувався, реверс залишався без змін. Незважаючи на те, що цей тип червінця був викарбуваний великим тиражем у 137 тис. 100 прим., нумізматичний каталог позначає його як «досить рідкісна монета». Можливо через те, що згодом вони вже не випускалися. За даними на весну 2018 року, на аукціоні вартість такого зразка, залежно від збереження, могла становити понад 9 тис. доларів.
Таке ж оформлення стало основою напівімперіалів 1798–1801 рр. . Відмінності від червінців полягали в тому, що до монограми та римської одиниці додався номінал монети у словесному («П'ять рублів») та цифровому вираженні. Арабські цифри розташовувалися між літерами "П", а дата карбування розміщувалася в нижній частині аверсу, утворюючи разом із номіналом кругову легенду. Реверс, як і раніше, залишався без змін.
Павлівські золоті монети викликають інтерес насамперед тим, що майже не мають різновидів. Існує лише п'ять типів напівімперіалів, що відрізняються між собою позначеннями монетного двору та ініціалами мінцмейстерів. Мабуть, цією обставиною зумовлений і наступний факт: незважаючи на те, що їх сукупний тираж за чотири роки становив трохи більше півмільйона екземплярів, у всіх каталогах вони мають позначку рідкісна або досить рідкісна монета.
Здавалося б, що подібні зразки легко оцінювати, проте це не так: нумізмати знають про існування не тільки повсякденних оригіналів, а й обмеженої кількості колекційних новоділів. Відрізнити ж одне від одного під силу лише досвідченим експертам. Фахівці нашого сайту, що займається скуповуванням старовинних монет різних епох, завжди можуть надати вам допомогу в такій справі та заодно запропонувати за будь-яку монету часів Павла I ціну, яка вас приємно здивує. Найлегше і найнадійніше продавати разом зі знавцями своєї справи, і ви в цьому легко можете переконатися, звернувшись до нас за консультацією.
